Browsing by Author "Martyniuk, T."

Now showing 1 - 16 of 16

About the content of collective monograph “History, theory and practice of modern humanities” (preface)
(2016) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
The monograph reflects the views of contemporary representatives of scientific sociological, cultural, pedagogical and art studies on the humanitarian context of the socio-cultural space, axiological changes in the spiritual life of society; presented musicology studios in the field of musical region and baccalaureate; The main tendencies of Ukrainian spiritual song development are described; the humanization of pedagogical theory and practice, syncretism of professional training of future teachers of musical art is considered. У монографії висвітлено погляди сучасних представників наукової соціологічної, культурологічної, педагогічної та мистецтвознавчої думки з питань гуманітарного контексту соціокультурного простору, аксіологічних змін у духовному житті суспільства; представлено музикознавчі студії в галузі музичної регіоніки та хорознавства; охарактеризовано основні тенденції розвитку української духовної пісенності; розглянуто гуманізацію педагогічної теорії та практики, синкретизм фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.
Актуальні проблеми підготовки студентів до практичної діяльності в умовах реформування мистецької освіти
(Переяслав-Хм., 2014) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
Мистецька освіта сьогодення — один із шляхів, і можливо найефективніший, для духовної трансформації суспільства, адже мистецтво, як соціогенетичний код культури, завжди було й залишається найяскравішим виразником характерних особливостей національного у зовнішніх та внутрішніх вимірах. Зустріч з мистецтвом, на думку багатьох науковців, є завжди відкриттям людського буття. Це не просто пізнання істини, а її особистісне, зокрема емоційне, переживання, а отже, й більш стійке закріплення в духовному світі людини. Спілкування з музичним мистецтвом містить й гедоністичний аспект – людина отримує задоволення від нього.
Наукові аспекти феномену київської диригентсько-хорової школи
(ДДПУ ім. І. Франка, 2013) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
У статті детально висвітлюється мистецтвознавчий, методичний та педагогічний доробок видатних представників Київської диригентсько-хорової школи, зокрема зазначається, що високий рівень досягнень в педагогічно- виконавських, функціонально-прикладних та самореалізаційних компонентах диригентського мистецтва дозволяє говорити про якісно новий рівень проблематики збереження розмаїття хорового мистецтва у декількох аспектах: як традиційної творчої митецької діяльності та як специфічного різновиду духовної практики. The article highlights the detailed art criticism, methodological and pedagogical achievements of outstanding representatives of the Kyiv School of choir and conductor, particularly noted that the high level of achievement in educational and performing, functional applications and selfactualisation components conductor's art suggests a new level of diversity conservation issues Choral Singing in several ways: as a traditional creative artistic activity and as a specific kind of spiritual practice.
Національний ідеал в Літургіях українських композиторів ХХ століття
(МДПУ ім. Богдана Хмельницького, 2014) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
В статті висвітлюється традиція органічного поєднання українських народнопісенних інтонацій з канонами церковного співу в жанрі Літургії, що дозволяє розглядати її одним із найвизначніших джерел національної музичної культури, духовного зразка і форми досягнення піднесеної духовної і онтологічної цільності буття. Порушуються питання історії церковного співу, типології літургій, їх тематики і сюжетності, потрактування художнього образу і жанрово-стильових особливостей української літургії XX століття.
Пам’ять запорізького краю: про історію музичної культури менонітів ХІХ – першої половини ХХ ст. у дослідженнях Пітера Леткеманна
(Люкс, 2016) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
Історія музичної культури менонітів ХІХ - першої половини ХХ століть представлена дослідником як автобіографія, проект життя, вдалечині від Західної Європи, творчих особистостей та мас, які, спрямовуючись у майбутнє, переживали важкі соціальні випробування. Результатом перебування етноконфесійної групи на запорізькій землі є культурна спадщина менонітів, представлена науковцем як складова музичної культури ХІХ - початку ХХ ст.: хоровий шкільний та церковний спів, хорове диригування та керівництво хором, нотація, аранжування, складання та видання збірок, організація та проведення хорових фестивалів, організація культурних товариств. Широкий історичний, культурологічний, мистецтвознавчий контекст дослідження забезпечується інтерпретацією П.Леткеманном музичної культури російських менонітів ХІХ – першої половини ХХ століть як міждисциплінарного явища. Researcher represented Mennonite history of musical culture of the 19th - early 20th centuries as an autobiography, a project of life, far from Western Europe, creative individuals and masses, who experienced severe social trials but at the same time were focused on the future. Mennonite cultural heritage, represented by the scientist as a part of musical culture of the 19th - early 20th centuries, is the result of the location of ethnic and religious group in Zaporizhzhya land. It includes choir school and church singing, choral conducting and chorus guide, notation, arrangement, compilation and publication of collections, organization and conduct of choir festivals, foundation of cultural societies. Broad historical, cultural and artistic context of the research is provided by the P. Letkemann’s interpretation of Russian Mennonites’ musical culture of the 19th - early 20th centuries as an interdisciplinary phenomenon.
Педагогічна парадигма хорової школи Джавіда Кудусова у контексті компетентнісного підходу в сучасній освіті
(Домбровська Я. М., 2017) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
У духовному житті сучасного суспільства відбуваються суттєві зміни, в яких отримують відбиток політичні та соціальні тенденції буття різних народів. У розмаїтій панорамі національних культур неповторним явищем постає музичне мистецтво кримсько-татарського народу. На його долю, особливо у ХХ столітті випали важкі випробування. Художня спадщина створена цим народом упродовж багатьох століть є унікальною як за своїм обсягом так і досконалістю. В сучасну епоху нова генерація митців збагатила її новими цінностями. Серед блискучої когорти діячів національної музичної культури другої половини ХХ – початку ХХІ століть особливе місце належить Джавіду Абдураїмовичу Кудусову. Цей визначний хоровий диригент і педагог є фундатором однієї з провідних музично-виконавських хорових шкіл на теренах кримсько-татарської культури. Життєпис професора Джавіда Кудусова, його творчі досягнення та ідеї всебічно представлені в ґрунтовній праці «Джавид Кудусов. Материалы.
Переяславський музичний дивограй : співзвуччя сердець
(МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
Устатті зроблено опис Міжнародного полікультурного фестивалю-конкурсу «Переяславський дивограй».
Періодизація та методологічна зорієнтованість наукової спадщини В. В. Медушевського
(Тернопіль, 2013) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
статті розглядаються загальні риси наукової спадщини доктора мистецтвознавства, професора Московської консерваторії імені П.І.Чайковського В'ячеслава Медушевського. Спостерігається динаміка методологічних пошуків науковця, які стали однією з яскравих сторінок сучасного музикознавства. Пропонується періодизація наукової творчості вченого. The article deals with the general features of the scientific heritage of Doctor of Arts, Professor of the Moscow Tchaikovsky Conservatory Vyacheslav Medushevsky. Observed dynamics of methodological search scientist, who became one of the brightest pages of contemporary musicology. It is proposed periodization of scientific work of the scientist.
Постать Віталія Газінського в культурному просторі Вінниччини другої половини ХХ – початку ХХІ століть
(Ред.-видав. відділ Дрогобицького ДПУ ім. Івана Франка, 2016) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
У статті розкриваються основні віхи диригентської діяльності Віталія Газінського як відомого представника мистецької еліти Подільського краю. Висвітлюється унікальний досвід його багатолітньої співпраці з Академічним міським камерним хором «Вінниця», виявляються провідні ознаки виконавського стилю колективу, окреслюється культурницька місія диригента в контексті розвитку сучасної музичної регіоніки. In the article comes out the basic sectors Vitaly’s Gasinskiy conducting activities, as like well-known representative of art elite in Podillya Region. Over there is shown unique experience of his hard, long-time cooperation with Academic urban chamber choir “Vinnytsya”, turns leading signs of performing style in group, defined as a cultural conductor’s mission in the context of contemporary of music regionika.
Про виховний потенціал змісту наскрізної програми «Мій Запорізький край»
(НАКККіМ, 2014) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
У статті досліджується виховний потенціал змісту наскрізної програми «Мій Запорізький край».
Про деякі класифікаційно-типологічні характеристики музичного мистецтва менонітів Приазов’я
(2018) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
У статті осмислено музичне мистецтво етноконфесійної групи менонітів Приазов’я в контексті класифікаційних теорій музики минулого (М.Преторіус, І.-Г.Вальтер) і сучасності (Л.Мазель, В.Цуккерман, О.Лєсовиченко, Т.Чередніченко); в аспекті класифікаційно-типологічних характеристик цього консервативного типу музичного мистецтва розглянуто його елементи, зокрема, релігійні піснеспіви, шкільна освіта, шкільні хори, вчитель співу, музична методика, церковний хор, цифрова нотація, музична реформа, хорові фестивалі менонітів. The article researches the musical art of the ethnoconfessional group of the Pre-Azov Mennonites in the context of the classificational theories of music of the past (M. Pretorius, I.-Gh. Valjter) and present (L. Mazelj, V. Cukkerman, O. Lisovychenko, T. Cherednichenko). Based on the classificational and typological characteristics of this conservative type of musical art, its elements, in particular, religious singing, school education, school choirs, teacher of singing, musical methodology, church choir, digital notation, musical reform, choral festivals of the Mennonites, have been researched.
Професіоналізація регіональної музичної освіти в українському культурному універсумі ХХ століття
(МДПУ ім. Богдана Хмельницького, 2014) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
В роботі розглядаються особистісно-культурні засади професіоналізації як соціально-естетичного рушія культурогенезу української регіональної музичної освіти. Висвітлюються особистісно-культурні та художньо-естетичні виміри професіоналізації митців-педагогів як чинник регіонального розвитку музичної освіти і культури Північного Приазов’я XX cm. в контексті становлення музичного професіоналізму в українському культурному універсумі. Обґрунтовується значущість чинника становлення професіоналізму творчих особистостей як умови тяглості й історико-культурної цілісності українського музичного простору. Personality-cultural bases of strengthening of trade education are In-process examined as a socially-aesthetic condition of cultural genesis of Ukrainian regional musical education. The personality-cultural and artistically-aesthetic measuring of strengthening of trade education of musicians-teachers as factor of regional development of musical education and culture of North Pryazovie XX are illuminated century in the context of becoming of musical professionalism in Ukrainian cultural universal’s Meaningfulness of factor of becoming of professionalism of creative personalities as condition of succession and historical and cultural integrity of Ukrainian musical space is grounded.
Риси музичної культури приазовських менонітів XIX – початку ХХ століть в історико-біографічному аспекті
(2017) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
У статті розглянуто біографії та висвітлено діяльність Хайнріха Франца, Ісаака Борна, Ерона Савацького, Франца Тіссена як детермінант змісту основних компонентів регіональної музичної культури приазовських менонітів ХІХ – початку ХХ століття. The article deals with the biography and highlights the activities of Heinrich Franz, Isaac Born, Aron Savatsky, Franz Tissen as determinants content main components of regional musical culture Azov Mennonites XIX - early XX century.
Творчість Миколи Лисенка в контексті національного відродження
(Ліра, 2014) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
Робота присвячена висвітленню засад розвитку культуротвірних процесів етнічного спрямування у музичному мистецтві України другої половини XIX-ХХ століть в контексті актуальних проблем розвитку національної музичної культури. Аналізуються етапи становлення національних чинників художньо-естетичного світогляду М.В. Лисенка в світлі сучасних філософських та педагогічних поглядів на роль та значення музики у формуванні світогляду, національної самосвідомості, морально-естетичної культури особистості. The work deals with the elucidating of am bushes of development of culture creative processes of ethnic direction in the musical art of Ukraine of the second XIXth-XXth centuries in context of actual problem of development the national musical culture. The stages of development of national facts of artistic and aesthetical world of M. Lysenka in light of the modern philosophical and pedagogical views on role, means of music in the formation of world outlook, national self-consciousness, moral and aesthetical culture of person.
Хорова школа Джавіда Кудусова у контексті формування визначальних професійних компетентностей майбутніх музикантів-педагогів
(Домбровська Я. М., 2017) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
У статті висвітлюється педагогічна парадигма хорової школи Джавіда Кудусова у контексті компетентнісного підходу у сучасній музичній освіті. Розкривається художня естетика диригента у її нерозривних зв’язках з традиціями національної музичної культури і в проекції на формування професійно-значущих рис особистості студентів мистецьких спеціальностей. Розвиток музично-виконавської культури майбутнього керівника хорового колективу осмислюється як інтегрована багатоскладова якість, що визначає змістовну наповненість диригентської педагогіки Д. Кудусова. Окреслюється вплив етнорегіональних історичних та соціокультурних чинників на визначення змісту особистісно-зорієнтованої системи навчання. In the article is highlighted the pedagogical paradigm of Javid Kudusov’s choral school in the context of competence approach in modern music education. Attention is paid to the importance of learning a foreign experience for the modern Ukrainian conductor-choral school as an important source of development of competence-oriented educational process. Actualized extraordinary figure of the founder of one of the leading musical and choral performing schools - an outstanding conductor and pedagogue Javid Kudusov. Conductor’s artistic aesthetics is revealed in its close connection with the traditions of national musical culture and projections on the formation of professional and important features of students’ personality of art specialties. By the example of many years of Javid Kudusovcreative collaboration with student artistic groups was marked conceptual meaning of university’s choral class, as the main laboratory of formation of worldview, musical and performance mastery and artistic individuality of future choral conductors and music pedagogues. The development of musical-performance culture of the student is conceptualized as an integrated multi quality that defines the content filling of conductor pedagogy of J. Kudusov. The basic priorities of functioning of J. Kudusov choral school was detected in terms of the development of theoretical foundations of competence approach in the field of music education. The main direction of scientific and creative laboratory is revealed under the direction of conductor such as the scientific study of the artistic heritage of the past and present in a multicultural area of the region; scientific reconstruction of traditional music and ritual folklore; identifying genre and stylistic features of authentic musical creativity of different nations through the light of the implementation of performance; comprehending of singers sound standards, which summed up in society and generalization of innovative experience of artistic groups and prominent personalities in music art. Influence of historical and socio-cultural factors in determining the content of personality-oriented education system is outlined. It is noted that the intercultural dialogue allows to define the most important priorities in the field of music education, make adjustments and additions to professiogram of musician-teacher, update the content of training courses in accordance with modern requirements of society on professional competence of specialists.
Історія української музики в науковому осмисленні Любові Кияновської
(Домбровська Я. М., 2018) Мартинюк, Т. В.; Martyniuk, T.
У статті висвітлюється наукова і педагогічна школа Любові Кияновської як визначне явище на теренах історичного музикознавства. Здійснюється всебічний аналіз навчального посібника вченого «Галицька музична культура ХІХ – ХХ століть», як одне із вершинних досягнень музикознавчої думки. Окреслюються історичні умови, які обумовили певні відмінності у функціонуванні національної музики в тогочасному суспільстві. В статье освещается научная и педагогическая школа Любовь Кияновской как выдающееся явление на поприще исторического музыкознания. Осуществляется всесторонний анализ учебного пособия ученого «Галицька музична культура ХІХ – ХХ століття», как одно из вершинных достижений музыковедческой мысли. The article covers the scientific and pedagogical school of Liubov Kyianovska as an outstanding phenomenon in the field of historical musicology. A comprehensive analysis of the academic textbook of the scientist “Galician Music Culture of the 19th- 20th Century” is being carried out, as one of the top achievements of musicological thought.