Browsing by Author "Dudka, I."

Now showing 1 - 10 of 10

Theoretical and methodological essence of noospheric geography of the 21 st century
(Oles Honchar Dnipro National University, 2021) Chernov, B.; Dudka, I.; Чернов, Б. О.; Дудка, І. Г.
In modern conditions of globalization of society development and fleeting transformations of natural processes, when the development of science, including geographical, is extremely accelerated, there is a rapid complication of forms and methods of theoretical and methodological knowledge, which makes it necessary to conduct logical and methodological analysis of geography in modern conditions. It turned out that a hundred years ago, says Edwin Toffler, Thomas Mann put forward a formula that expressed the feeling of death of a certain era. Today, humanity has approached an invisible boundary that separates one era from another. It is established that the world is on the threshold of grand social changes, technical and cultural innovations. In these conditions, when the world has become completely different, it is important for geographers to understand the consequences of the ongoing transformation processes. All this requires a new understanding from the standpoint of a globalized society, to find out what fundamental consequences for geography brought the information technology revolution, which will result in new paradigms for the development of our science. A. Toffler argued in «The Third Wave» that humanity was approaching a new technological revolution, that is, the First Wave (agrarian civilization and the Second (industrial civilization)) was replaced by a new wave that led to the creation of a supra-industrial civilization almost twenty years ago. If the concept of «living matter» (as a natural planetary body) underlies the doctrine of the biosphere, then the selection of such a natural phenomenon on a planetary scale as «scientific thought», becomes the most important naturalistic generalization in the theory of the noosphere. Nowadays, the idea of the coherence of the most progressive social laws and the achievements of scientific knowledge acquires a special meaning, becomes the most important problem of the very existence of human civilization. Based on the above, according to M. V. Bahrov, L. H. Rudenko and I. H. Chervaniov, we argue that «there was a need to create new scientific products that reflect the state and problems of the current stage of development of society», i. e., noosphere geography. The refore, the realization of the purpose of the study is to identify scientific sources about the change of the theoretical essence of modern geography, substantiation of the theoretical and methodological essence of the «new» noosphere geography in the transition of information society to noosphere and clarify the place of noosphere geography in general scientific classification. В сучасних умовах глобалізації розвитку суспільства і швидкоплинних трансформацій природних процесів, коли надзвичайно прискорюється розвиток науки, зокрема й географічної, відбувається швидке ускладнення форм і методів теоретико- методологічного пізнання, що робить необхідним проведення логіко-методологічного аналізу стану географії в сучасних умовах. Виявлено, що сто років тому, відзначає Едвін Тоффлер, Томас Манн навів формулу, яка виражала почуття загибелі певної епохи. Нині людство підійшло до небачимої межі, яка відділяє одну епоху від іншої. Встановлено, що світ стоїть на порозі грандіозних соціальних перемін, технічних і культурних нововведень. В цих умовах, коли світ став зовсім іншим, географам важливо зрозуміти, до яких наслідків можуть призвести трансформаційні процеси, що відбуваються. Усе це вимагає нового осмислення з позицій глобалізованого суспільства, з’ясувати які фундаментальні наслідки для географії принесла інформаційно- технологічна революція, які внаслідок цього виникнуть нові парадигми розвитку нашої науки. Е. Тоффлер у праці «Третя хвиля» стверджував, що людство підходить до нової технологічної революції, тобто на зміну Першої хвилі (аграрної цивілізації і Другої (індустріальної цивілізації) прийшла нова хвиля, яка вела до створення надіндустріальної цивілізації. Це було майже двадцять років тому. Сьогодні з’ясовано, що інформаційна цивілізація створила фундамент для народження Четвертої без абзаців хвилі – сучасної ноосферної цивілізації. Якщо поняття «жива речовина» (як природне планетарне тіло) лежить в основі вчення про біосферу, то виділення такого природного явища планетарного масштабу, як «наукова думка», стає найважливішим природничо- науковим узагальненням в теорії ноосфери. Cьогодні ідея узгодженості найбільш прогресивних соціальних законів і досягнень наукового знання набуває особливий смисл, стає найважливішою проблемою самого існування людської цивілізації. Виходячи із вище сказаного за М.В Багровим, Л. Г. Руденком і І. Г. Черваньовим стверджуюємо, що «Виникла потреба у створенні нової наукової продукції, яка відображає стан і проблеми сучасного етапу розвитку суспільства», тобто ноосферної географії. Тому реалізацією мети дослідження є виявлення наукових джерел про зміну теоретичної сутності сучасної географії, здійснення обґрунтування теоретико-методологічної сутності «нової» ноосферної географії в умовах переходу інформаційного суспільства в ноосферне та з’ясування місця ноосферної географії в загальнонауковій класифікації наук.
Vocational training of future teachers of geography: ecological content of educational disciplines
(Нілан-ЛТД, 2018) Носаченко, В. М.; Дудка, І. Г.; Розсоха, А. П.; Nosachenko, V.; Dudka, I.; Rozsokha, A.
У статті проаналізовано екологічний зміст навчальних дисциплін під час професійної підготовки майбутнього вчителя географії. Обґрунтовано актуальність дослідження проблеми формування у майбутнього вчителя географії екологічної компетентності. The article analyzes the ecological content of the disciplines during the professional training of the future geography teacher. The relevance of the study of the problem of formation of a teacher of geography of environmental competence in the future is substantiated.
Ландшафтознавство
(Ісаєнко Н. І., 2015) Чернов, Б. О.; Дудка, І. Г.; Chernov, B.; Dudka, I.
У практикумі вміщено лабораторні роботи до курсу «Основи ландшафтознавтва» для студентів географічних спеціальностей вицих навчальних закладів України, за¬пита ння-завдання для перевірки опанованими знаннями з ландшафтознавства, теми для самостійного опрацювання, творчі завдання, список рекомендованої літератури, словник-довідник ландшафтознавчих термінів і понять, додатки, наприкінці вміщено тести для перевірки рівня засвоєння знань в умовах кредитно-модульної підготовки фахівців. Крім того, автори вводять в окремі теми додатковий матеріал, який, крім збагачення знань студентів, допоможе їм краще зрозуміти мето¬дику виконання практичних і самостійних завдань і, як вважається, спонукатиме сту¬дентів на власні пошукові дослідження, що притаманно сучасному Учителю. In the practical work contains laboratory works to the course «Basics of Landscape» for students of geographical specialties of higher educational institutions of Ukraine, the question-task for verify possessed knowledge of the landscape, subject for independent working, creative tasks, a list of recommended literature, dictionary directory of physiographical and landscape terms and concepts, applications, in the end contains tests for check the level of learning in a credit-module preparation. In addition, the authors introduce a specific theme of supplementary material, which, in addition to enriching students' knowledge will help them better understand of the methodology and independent of practical problems and is believed to encourage of students to search their own research, typical modern teacher.
Особливості вiднoснoї чистoти aтмoсфepнoгo пoвiтpя міста Пepeяслaв-Xмeльницький
(Baltija Publishing, 2019) Дзюбенко, О. В.; Носаченко, В. М.; Дудка, І. Г.; Заболотна, Н. А.; Dziubenko, O.; Nosachenko, V.; Dudka, I.; Zabolotna, N.
У статті висвітлено результати дoслiджeння нa тepитopiї міста Пepeяслaв-Xмeльницький щодо забруднення атмосферного повітря. Досліджено вплив забруднення атмосферного повітря на видoве пpeдстaвництво eпiфiтнoї лишaйникoвoї флopи. The article covers the results of a study of the city of Pereiaslav-Khmelnytskyi on atmospheric air pollution. The influence of atmospheric air pollution on the species representation of the epiphytic lichen flop has been investigated.
Особливості практичої підготовки майбутнього вчителя географії до екологічної діяльності
(Гельветика, 2019) Дудка, І. Г.; Носаченко, В. М.; Dudka, I.; Nosachenko, V.
У статті здійснено аналіз практичної підготовки майбутнього вчителя географії до екологічної діяльності. Обґрунтовано актуальність дослідження проблеми формування в майбутнього вчи- теля географії екологічної компетентності, що дасть змогу досягти низки педагогічних цілей щодо розвитку екологічної культури учнів, виховання дбайливого ставлення до навколишнього сере- довища, вдосконалення екологічної грамотності. Зазначено, що вивчення дисциплін професійної підготовки дає змогу майбутньому вчителю географії розуміти особливості впливу антропогенних чинників на географічну оболонку, усві- домлювати необхідність раціонального природокористування, формувати екоцентричний тип мислення в умовах глобалізації, сприяти безпечній поведінці учнів у навколишньому середовищі, упроваджувати здоровʼязбережувальні технології в освітній процес. Досліджено, що цикл дисциплін практичної підготовки майбутніх учителів географії спря- мовано на вдосконалення загальних і професійних знань, розвиток умінь застосовувати сучасні педагогічні технології, формування професійно значущих особистісних якостей як складової частини педагогічної культури. У процесі практичної підготовки майбутні фахівці систематизу- ють та вдосконалюють набуті знання, уміння й навички щодо наукової, природоохоронної, еко- лого-освітньої діяльності. Це сприяє виробленню вміння в майбутнього фахівця користуватися методичним апаратом навчання географії; здійсненню навчально-виховного процесу у всій його різноманітності; опануванню алгоритмізованими елементами педагогічних технологій та форму- ванню творчого ставлення до їх упровадження. На основі аналізу наукових джерел з’ясовано, що практична підготовка майбутнього вчителя географії до екологічної діяльності характеризується низкою суперечностей: між традиційною системою практичної підготовки майбутнього вчителя географії в педагогічних університетах та необхідністю модернізації вищої освіти; між теоретичними знаннями майбутнього вчителя гео- графії із екології та вмінням практично реалізовувати їх у професійній діяльності. The article analyzes the practical preparation of the future teacher of geography for environmental activities. In addition the problems of environmental competence of a future geography teacher are substantiated. It will help to achieve a number of pedagogical goals for the development of students’ environmental culture, fostering a caring attitude to the environment, and improving environmental literacy. It is noted that the study of vocational training allows the future teacher of geography to understand the peculiarities of the influence of anthropogenic factors on the geographical envelope, to understand the need for rational use of nature, to form an ecocentric type of thinking in the context of globalization, to promote safe learning environment and to improve health-saving technologies in the process. It has been researched that the cycle of disciplines of practical training of future teachers of geography is aimed on improvement of general and professional knowledge, development of skills to apply modern pedagogical technologies, formation of professionally important personal qualities as a component of pedagogical culture. In the course of practical training, future specialists will systematize and improve the acquired knowledge, skills and skills in scientific, environmental, environmental and educational activities. It helps to develop the ability of the future specialist to use the methodological apparatus of teaching geography; the implementation of the educational process in all its diversity; mastering the algorithmic elements of pedagogical technologies and forming a creative attitude for their introduction. The analysis of scientific sources shows that the practical preparation of the future teacher of geography for environmental activity is characterized by a number of contradictions: between the traditional system of practical training of the future teacher of geography in pedagogical universities and the need for modernization of higher education; between the theoretical knowledge of the future teacher of geography in ecology and the ability to practically implement them in their professional activities.
Планування та організація одноденних походів
(Домбровська Я. М., 2020) Дудка, І. Г.; Мічуда, В. В.; Dudka, I.; Michuda, V.
У статті досліджено питання організації та проведення одноденних походів (походів вихідного дня). Встановлений вплив походу вихідного дня на здоровʼя та емоційний стан учасників. The article examines the organization and conduct of one-day hikes (weekend hikes). The influence of the weekend hike on the health and emotional state of the participants has been established.
Підготовка майбутніх учителів географії до екологічної освіти учнів
(Лисенко М. М., 2018) Дудка, І. Г.; Носаченко, В. М.; Dudka, I.; Nosachenko, V.
У статті здійснено аналіз підготовки майбутніх учителів географії до екологічної освіти учнів. Обґрунтовано актуальність дослідження проблеми реалізації наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» у процесі навчання географії у загальноосвітній школі. Так, в умовах загострення проблеми взаємодії людського суспільства з навколишнім природним середовищем перед загальноосвітньою школою виникають нові завдання з формування в учнів екологічної культури. Зазначено, перед сучасною школою сьогодні стоять складні виклики, які вимагають підвищення теоретико-методичної підготовки учителів географії. У процесі фахової підготовки майбутніх учителів географії особлива увага має приділятись принципам екологозбалансованого розвитку, видам природоохоронної діяльності, регіональним екологічним проблемам України та особливостям стратегії екобезпечного розвитку держави. З огляду на це, вихідною ідеєю екологічної освіти має бути гармонізація взаємовідносин суспільства і природи. Досліджено, що готовність до екологічної освіти учнів, як і готовність до педагогічної діяльності загалом, складається з подібних компонентів, однак у межах кожного поняття мають місце специфічні елементи. Відтак, аналіз сутності готовності до педагогічної діяльності, розроблений науковцями, може бути підґрунтям для вивчення проблеми формування готовності майбутніх учителів географії до екологічної освіти учнів. На основі аналізу наукових літературних джерел та вивчення передового педагогічного досвіду, визначено, що готовність майбутнього вчителя географії до екологічної освіти учнів − це складне різнорівневе особистісно-професійне утворення, що є важливою умовою ефективного навчання учнів географії, формування у них екологічної відповідальності та соціальної активності на основі використання різноманітних педагогічних технологій. З’ясовано, що готовність майбутніх учителів географії до здійснення екологічної освіти учнів складається з мотиваційного, змістового та процесуального компонентів. The article analyzes the preparation of future teachers of geography for the environmental education of students. The relevance of the study of the implementation of the cross-cutting content line «Ecological Safety and Sustainable Development» in the process of studying geography in a secondary school is substantiated. Thus, in the wake of the aggravation of the problem of interaction of human society with the natural environment in front of the secondary school, new tasks arise from the formation of ecological culture among pupils. It is noted that today the modern school faces challenging challenges, which require an increase in theoretical and methodological training of teachers of geography. In the process of professional training of future geography teachers special attention should be paid to the principles of ecologically balanced development, types of environmental activities, regional ecological problems of Ukraine and peculiarities of the strategy of environmentally safe development of the state. In view of this, the original idea of environmental education should be the harmonization of the relationship between society and nature. It is researched that readiness for environmental education of students, as well as readiness for pedagogical activity in general, consists of similar components, but within the limits of each concept there are specific elements. Therefore, an analysis of the nature of readiness for teaching, developed by scientists, may be the basis for studying the problem of forming the readiness of future geography teachers for the environmental education of students. On the basis of the analysis of scientific literary sources and the study of advanced pedagogical experience, it is determined that the readiness of the future teacher of geography for the environmental education of students is a complex multi-level personality-professional formation, which is an important condition for the effective education of pupils of geography, the formation of their environmental responsibility and social activity on based on the use of various pedagogical technologies. It is revealed that the readiness of future teachers of geography to implement ecological education of students consists of motivational, substantive and procedural components.
Система оцінювання формування екологічної компетентності учнів
(2019) Розсоха, А. П.; Дудка, І. Г.; Носаченко, В. М.; Rozsokha, A.; Dudka, I.; Nosachenko, V.
У статті здійснено аналіз рівнів сформованості екологічної компетентності учнів. У нашому дослідженні було визначено сутність екологічної компетентності учнів як інтеграційне утворення, що виникає на основі поєднання системи отриманих екологічних знань, умінь і навичок, синергетичного географічного мислення, цінностей й установок учнів і забезпечує готовність до оптимальної діяльності у навколишньому середовищі, сформовану на певному рівні та на підґрунті власного життєвого досвіду. The article analyzes the levels of students’ environmental competence. In our study, the essence of students’ environmental competence was defined as an integration entity that emerges from the combination of a system of acquired environmental knowledge, skills, synergistic geographic thinking, values and attitudes of students, and provides preparedness for optimal environmental performance, formed at a level and defined based on your own life experience.
Структура організації позакласної діяльності учнів із географії
(Лисенко М. М., 2018) Дудка, І. Г.; Dudka, I.
У статті здійснено аналіз процесу організації позакласної діяльності учнів із географії. Визначено, що організація позакласної діяльності учнів – це система форм і методів, спрямована на поглиблення й розширення знань, формування навичок самостійної творчої діяльності, розвиток пізнавальних інтересів, розширення світогляду, підвищення загальної культури. Зазначено, що мета організації позакласної діяльності учнів полягає у розширенні та поглибленні знань, умінь й навичок учнів, розвитку у них самодіяльності й творчих здібностей, задоволення їх інтересу до предмета й забезпечення раціонально організованого відпочинку. Розроблено структуру організації позакласної діяльності учнів, до якої входять такі послідовні блоки: перший блок – постановка мети, прояв ініціативи та зацікавлення учнів, залучення учасників до процесу діяльності; другий блок представлений колективним плануванням позакласних заходів і підготовкою до їх проведення, а третій блок спрямований на проведення позакласних заходів і підбиття підсумків. На основі аналізу науково-методичних літературних джерел визначено, що ефективна організація позакласної діяльності учнів можлива лише за умови органічного поєднання мотиваційного, змістового та процесуального компонентів у підготовці майбутніх учителів географії. The article analyzes the process of organizing extracurricular activities of pupils in the study of Geography. It is determined that extracurricular activities’ organization of pupils are a system of forms and methods aimed at an extension and deepening of the knowledge, skills development of independent creative activities, development of cognitive interests, understanding their conception of the world and raising the level of the general culture among pupils.It is noted that the purpose of organizing extracurricular activities of pupils is to extend and deepen the knowledge, skills and abilities of pupils, develop their self-activity and creative abilities, satisfy their interest in the subject and provide a rationally organized rest. The structure of extracurricular activities’ organization of pupils is developed which includes such blocks: the first block is to formulate the aim, to take the initiative and to interest pupils, to involve the participants in the process of the activities; the second block is represented by collective planning of extracurricular activities and preparation for their conducting; the third block is aimed at conducting of extracurricular measures and conclusions. On the basis of analysis of scientific and methodological literature it is determined that effective organization of extracurricular activities of pupils is possible only if there will be an integral combination of motivational, logical and processual components in the training of future geography teachers.
Формування творчої особистості майбутніх вчителів географії та біології в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті в умовах інтеграції науки і освіти
(Гельветика, 2017) Чернов, Б. О.; Ковальська, К. В.; Воловик, Л. М.; Дзюбенко, О. В.; Дудка, І. Г.; Chernov, B.; Kovalska, K.; Volovyk, L.; Dziubenko, O.; Dudka, I.
Сьогодні Україна переходить на навчання за Концептуальними засадами реформування освіти «Нова українська школа» на період 2015–2025 рр. Передбачається зупинити падіння якості освіти, орієнтувати її на компетентності і «перенавчити» вчителів. За цих умов суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя, у якого буде нова роль – коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії учня. Члени кафедри географії ретельно готуються до цих змін.Today, Ukraine is moving to the training on the Conceptual Framework for Reforming Education «The New Ukrainian School» for the period 2015–2025. It is planned to stop the drop in the quality of education, orient it to competence and «retrain» teachers. In these conditions, significant changes await the process and content of teacher training, which will have a new role – coach, facilitator, tutor, moderator in the individual educational trajectory of the student. Members of the Department of Geography carefully prepare for these changes.