Підручники

Permanent URI for this collectionhttp://194.247.13.39:4000/handle/8989898989/579

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

Джерела з історії раннього Нового часу
(Наші книги, 2016) Коцур, В. П.; Kotsur, V. P.
Глибинні трансформації, що проходили в епоху раннього Нового часу у соціально-економічному житті європейського суспільства, політичному устрої країн, формах ідеології та її сприйняття ранньомодерною людиною, загальній картині світу, корінним чином вплинули на характер історичних джерел, породжених цією реальністю. Розглянемо, які ж причини привели до появи поряд з традиційними нових джерел. По-перше, відзначимо кількісне зростання письмових джерел, що дійшли до нас, порівняно з попереднім періодом. Це було детерміновано цілим рядом обставин: Зміни в економічному житті, зростання обсягів торгівлі, Зародження нової системи експлуатації Ускладнення функцій і розширення сфери діяльності Виникнення багатьох національних монархій Розвиток книгодрукування значно полегшив і прискорив публікацію книг та інших видань, збільшилися їх тиражі. Підвищення загального рівня культури і поширення грамотності. Ви- значивши загальні особливості джерел ХVІ – першої половини ХVІІ ст., можемо перейти до характеристики основних їх типів чи видів. Early modern period witnessed many transformations in social-economic life of European society, political course of the countries and in the forms of ideology. These changes had a profound effect on the character of historical sources. We will analyze the reasons that caused the emergence of new sources. First of all, there are much more written sources remained from the early modern period (versus previous period). The reasons of that are the following: Changes in economic life, increase of trade volume Formation of the new exploitation system. Complication of functions and expansion of activities. The emergence of many national monarchies. The development of printing greatly facilitated and accelerated the publication of books and other publications and increased their circulation. Increase of general level of culture and literacy. We can characterize the main types of sources of the XVI – first half of the XVII centuries by defining their general peculiarities.
Додатки
(Наші книги, 2016) Коцур, В. П.; Kotsur, V. P.
Своїм батькам присвячуємо. Історія – це така наука яка для кожної людини може розкривати минуле у багатьох вимірах. Кожне покоління має свій погляд на минуле і часто-густо намагається переписувати історію. Спосіб трактування минулих подій і процесів, вочевидь, залежить від прийнятої перспективи, що, у свою чергу, визначається соціальною, національною, культурною позицією особи, яка оцінює минуле, її політичною орієнтацією, рівнем освіти, світоглядними переконаннями, життєвими потребами тощо. Dedicated to our parents. History is a science that can reveal the past in many dimensions for every person. Each generation has its own view of the past and tries to rewrite the history very often. Obviously, method of interpretation of past events and processes depends on the perspective adopted, which, in return, is determined by social, ethnic and cultural background of the person who evaluates the past, its political orientation, level of education, philosophical beliefs, life needs etc.
Економічні відносини в європейських країнах раннього Нового часу
(Наші книги, 2016) Коцур, В. П.; Kotsur, V. P.
Ранньомодерна Європа, незважаючи на бурхливу трансформацію суспільно-економічних відносин, і надалі залишалася аграрною. Незважаючи на цілий ряд науково-технічних відкриттів, ручна праця панувала повсюдно, а аграрна сфера ще довго домінувала над промисловістю. Одним із головних критеріїв матеріального життя суспільства залишалася формула: «Скажи мені, що ти їси, і я скажу тобі, хто ти є». Despite the rapid transformation of social-economic relations, Early Modern Europe remained agrarian. Despite the numerous scientific and technical discoveries, manual labor prevailed everywhere and the agricultural sector had dominated the industry for a long time. One of the main criteria of material life of society remained the formula: “Tell me what you eat and I will tell you who you are”.
Молдавське і Валаське князівства у ранній Новий час
(Наші книги, 2016) Коцур, В. П.; Kotsur, V. P.
Серед джерел з історії ранньоновочасної Молдавії найбільшим скарбом є літописи, за кількістю яких немає аналогів у східнороманському світі. Із XVI ст. до нас дійшло декілька анонімних хронік і три літописи, складені духовними особами. Серед останніх назвемо «Молдавсько-слов’янський літопис» романського єпископа Макарія (кінець XV ст. – 1557) про події 1504 –1551 рр., написаний за дорученням молдавського господаря Петру Рареша; «Молдавсько-слов’янський літопис» ігумена Кіпріянського монастиря Євфімія(початок XVI ст. – 1561), підготовлений на замовлення Олександра Лепушняну і є продовженням твору Макарія (охоплює період 1541 – 1554 рр.) Chronicles are the biggest treasures among the historic sources of the early modern Moldova. There are several anonymous chronicles remained from the XVI century. Those are “Moldavian-Slavic Chronicle” by Roman bishop Macarius (the end of XV century – 1557) – this chronicle is about the events of 1504-1551s and it was written on behalf of the Moldavian master Petru Rareş; “Moldavian-Slavic Chronicle” by hegumen of Cyprus monastery Yevfimiy (the beginning of XVI century – 1561) was prepared according to the order of Alexander Lepushnyanu which is the continuation of Macarius’s chronicle (1541 – 1554).
Міжнародні відносини в Європі у XVI ст.
(Наші книги, 2016) Коцур, В. П.; Kotsur, V. P.
Міжнародні відносини європейських країн відображені у текстах до- говорів між державами, дипломатичному листуванні, особистій кореспонденції монархів, в урядових інструкціях посольств і донесеннях послів при іноземних дворах. Із XVI ст. вони набули регулярного характеру, нерідко мали зашифровану форму, але дають можливість досліджувати зовнішню політику з великою глибиною і докладністю. International relations of the European countries represented in the texts of negotiations between states, diplomatic correspondence, personal correspondence of monarchs, the governmental instructions of embassies and the reports of ambassadors at foreign courts. Since the XVI century they became a regular basis, often had an encrypted form, but they gave an opportunity to explore profoundly and thoroughly the foreign policy.
Міфи Стародавньої Греції
(Наші книги, 2015) Коцур, В. П.; Kotsur, V. P.
Підручник містить систематичний виклад розвитку культури Античності, висвітлює процес зародження, формування, розквіту і занепаду античної культури починаючи з культурного розвитку крито-мікенської цивілізації і завершуючи загальною кризою і падінням Західної Римської імперії. У додатках вміщено термінологічний словник, перелік географічних назв та видатних державних і культурних діячів, найважливіші античні божества та громадсько-релігійні свіята, перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць Стародавніх Греції і Риму, афінський та римський календарі, предметний, географічний та іменний покажчик, бібліографію. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів шкіл, коледжів, гімназій, ліцеїв і всіх, хто цікавиться історією світових цивилізацій. The manual contains systematic exposition of Antiquity’s cultural development and shows how the Antiquity originated and formed, exposes the rise and decline of ancient culture – from cultural formation of the Crete-Mycenaean civilization to the complete crisis and collapse of Western Roman Empire. Appendixes contain the dictionary of terms, list of geographic names, list of prominent statesmen and cultural activists, inventory of the most important ancient gods and goddesses, list of main measurements and units of account in Ancient Greece and Rome, Athenian and Roman calendars, index, bibliography. For students of higher educational establishments, school, college, gymnasium and lyceum teachers and for everyone who is fond of history of world’s civilizations.
Провідні тенденції історичного розвитку Західної Європи наприкінці XV- у першій половині XVII ст.
(Наші книги, 2016) Коцур, В. П.; Kotsur, V. P.
Тривалий час науковці країн колишнього Радянського Союзу називали період з кінця ХV до середини ХVІІ ст. пізнім Середньовіччям. Але з розколом імперії історики сприйняли західну схему періодизації, назвавши цю епоху раннім Новим часом. Хоча і перша, і друга назви підкреслюють перехідний і вкрай суперечливий характер цього періоду. Відмітними його рисами були: – глибокі соціально-економічні зрушення, що привели до виникнення нових, капіталістичних відносин; – політичні і культурні зміни, що сформували національні монархії і новий світогляд; – значне прискорення суспільного розвитку поряд з численними спро- бами повернення до старих, відживаючих традицій і відносин. For a long time scientists of the former Soviet Union called the period comprising 15th and 17th centuries “the Late Middle Ages”. But due to the empire dissidence historians accepted western periodization scheme and called this epoch “Early Modern period”. Although the first and second names emphasize the transition and highly controversial character of this time. Its distinctive features were: – profound social and economic changes that caused new capitalist relations; – political and cultural changes that formed national monarchy and new outlook; – considerable acceleration of social development despite the attempts of returning to the old, moribund traditions.

Browse

Browsing Підручники by Author "Kotsur, V. P."