Проблема соціального розвитку дітей-сиріт в історії вітчизняної педагогіки (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

Abstract

Дисертація присвячена історико-педагогічному аналізу проблеми соціального розвитку дітей-сиріт в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Уточнено зміст понять «соціальний розвиток» та «діти -сироти» у контексті розвитку вітчизняної педагогіки окресленого періоду. На основі теоретичних узагальнень матеріалів архівних та опублікованих джерел виявлено умови та зміст соціального розвитку дітей-сиріт, суб’єкти, форми, тенденції його забезпечення. Проаналізовано стан вивчення проблеми в історико-педагогічній літературі, а також ідеї виховання дітей-сиріт у вітчизняній педагогічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. В історичній ретроспективі охарактеризовано діяльність інституційних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування, з’ясовано її ознаки. У роботі виявлено специфіку змісту соціального розвитку дітей-сиріт, які виховувалися в інституційних закладах. Автором охарактеризовані такі сімейні форми влаштування дітей-сиріт, як: опіка, піклування, прийомна сім’я та усиновлення, визначено принципи та зміст їх функціонування у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Розроблено модель соціального розвитку дітей-сиріт у досліджуваний пе ріод, яка встановлює взаємозв’язок між умовами та змістовими характеристиками їх соціального розвитку і дозволяє дослідити витоки становлення сучасної системи виховання дітей-сиріт і наступність її розвитку. Обґрунтовано перспективи використання позитивних ідей історико-педагогічного досвіду в сучасних умовах реформування системи опіки та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. The thesis is dedicated to the historical-pedagogical analysis of the children- orphan’s social development problem in Ukraine during the period of late XIX - early XX centuries. The notions of the “social development” and “children- orphans” have been detailed according to the development of Ukrainian pedagogics in this time period. Basing on the theoretical generalization of the published and archive materials there have been detected the conditions and essence of the children-orphans social development, the subjects, forms and tendencies of its maintenance. There has been analyzed the condition of the problem study in the historical and pedagogical sources as well as the ideas of upbringing the children- orphans in the Ukrainian pedagogical authors’ works in the late XIX-early XX centuries. As to the historical retrospective, the activity of the institutions for children without parent’s care has been characterized; its signs have been found out. The work detects the specifics of the children-orphans’ social development essence, those who were brought up in institutions. The author has characterized such family forms of bringing up the children-orphans as: paternal care, custody care, foster family, adoptive family; there have been detected the principles and essence of their functioning in the period of the late XIX- early XX centuries. The model of the children-orphans social development in the studied period has been formulated, this model established the connection between the conditions and contextual characteristics of the social development, it provides for researching the origin of the modern system of orphans children upbringing, and the succession of their development. The author has explained the perspectives of the historical-pedagogical experience positive ideas’ use in the modern conditions of children-orphans custody and upbringing reformation.