Самодепривація психіки та дезадаптація суб’єкта

Abstract

Монографія ставить проблему необхідності дослідження внутрішнього світу людини в латентних аспектах його формування, що сприяє уточненню предмету наукових досліджень психології. Висвітлюються концептуальні підходи до вивчення проблеми депривації та самодепривації, адаптації та дезадаптації; розкриваються їх латентні витоки; зв'язок глибинного пізнання з принципами додатковості, реальності та задоволення. Монографія вибудована на емпіричному глибинно-психокорекційному матеріалі методу активного соціально-психологічного пізнання (АСПП). Піднімається питання можливостей спонтанної самопрезентації психіки суб’єкта в матеріалізованих формах (із збереженням інформаційних еквівалентів). Констатовано провідну роль метафорично- архетипної символіки у спонтанному опредметненні психіки суб’єктом. Розкрито проблему дисфункцій психічного у вигляді мазохізму як і можливості їх корекції, з метою оптимізації адаптаційних можливостей суб’єкта. Монографія може сприяти реалізації навчальних курсів «Психологія кризових станів та травмівних ситуацій», «Психопрофілактика та реабілітація» та ін. Для студентів психологічних факультетів, викладачів, аспірантів, фахівців у галузі глибинної корекції, практичних психологів, працівників соціальних та психологічних служб, усіх зацікавлених психоаналізом.