Психологічні особливості переживання фрустрації майбутніми психологами

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню переживання фрустрації майбутніми психологами як суб’єктивного, внутрішньо опосередкованого емоційного стану негативної модальності, що виникає у ситуації емоційної депривації значущих потреб та продукує відповідну фрустраційну реакцію, диференційовану за спрямованістю вияву та типом фіксації. На засадах суб`єктно-діяльнісного підходу розроблено структурно-функціональну модель переживання фрустраційних станів суб’єкта освітньо-професійної діяльності, за якою змістовий складник фрустрації переноситься з системи потреб суб’єкта в систему його актуальних емоційних станів та поведінкових реакцій. Досліджено соціальний та особистісний типи детермінації фрустрації майбутніх психологів у контексті співвідношення «зовнішнього та внутрішнього» профілю фрустраційних переживань. Особливості прояву фрустрації майбутніх психологів представлено у таких стійких емоційно-поведінкових характеристиках, як ригідність, дратівливість, тривожність, агресивність; переживання фрустрації полягає у реалізації фрустраційної реакції переважно екстрапунітивної спрямованості. Розроблено програму психокорекції фрустраційних переживань, апробовано комплекс психотехнологій, спрямованих на активізацію фрустраційної толерантності як особистісного ресурсу майбутніх психологів. The dissertation research deals with theoretical substantiation and empirical study of frustration experiencing by future psychologists as a subjective, internally mediated emotional state of negative modality, which arises in a situation of emotional deprivation of significant needs and produces a corresponding frustration reaction, differentiated by focus of manifestation and type of fixation. Based on the subject-activity approach, a structural- functional model of experiencing frustrating states of the subject of educational and professional activity is developed, according to which the semantic component of frustration is transferred from the system of the subject’s needs to his actual emotional states and behavioral reactions. As we can see in the suggested structural and functional model of frustration the students-psychologists are integrated by the vertical (motivational-demanding) and horizontal (emotional-behavioral) dimensions of frustration. In this case, the horizontal dimension includes the interaction of frustration structural components, which expresses the functional basis or vertical dimension - an unmet need due to a violation of motivated activities. The main criteria were focus and fixation of the behavioral reaction in response to a negative emotional state that arises due to dissatisfaction with a need. Negative emotional state is regarded as the “core” of frustration and is experienced in the form of asthenic emotions or negative feelings. The social and personal types of frustration determination in future psychologists in the context of the ratio of “external and internal” profile of frustrating experiences are studied. Peculiarities of frustration experiencing by future psychologists are presented in stable emotional and behavioral characteristics, such as rigidity, irritability, anxiety, aggression; the experience of frustration is in the realization of a frustrating reaction of a predominantly extrapunitive orientation. In dissertation the theoretical analysis of the concept of frustrating tolerance as a personal resource of overcoming and prevention of the frustrating experiences in future psychologists by optimization of the development of personal properties of the positive modality is carried out. The results of an empirical study of the development of tolerance to personal and social types of frustration in future psychologists according to the formative strategy are presented and analyzed. These types of frustration are considered as internally determined (personal) and externally determined (social) conditionality of negative emotional states appearing, which are expressed in ineffective behavioral reactions. A program of psycho correction for frustrating experiences was developed, a set of psychotechnologies aimed at activating frustrating tolerance as a personal resource for future psychologists was tested. The respondents were able to identify the subjectively defined effective models of reaction based on self-regulation skills, which was not observed in the control group. The decrease in the level of personal and social frustration in the experimental group testifies to the acquisition by students of interpersonal interaction experience, as well as mastering by future psychologists the skills of differentiation and emotional regulation of negative emotional and behavioral manifestations. Socially conditioned determination of the negative emotional experiences has lost its decisive force, which testifies to the activation of internal personal resources of future psychologists and the development of frustration tolerance. The results of the formative experiment indicate the effectiveness of psycho corrective influences due to the introduction into the educational process of future psychologists’ professionally oriented training. The study does not cover all its aspects. In particular, the means for prevention and correction of the negative modality personal formations, which deepen the impact of external stressors, as well as the formation of effective coping strategies in situations of frustration in today’s social challenges are needed further development.