Адміністративна діяльність генерал-губернатора М. Г. Рєпніна (Волконського) (1816–1834) на території Лівобережної України: історіографія
Loading...
Date
2020
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз джерельної бази та наукової літератури, в яких осмислено адміністративну діяльність генерал-губернатора М. Г. Рєпніна (Волконського) на території Лівобережної України в
історіографії ХІХ – початку ХХІ ст. Запропоновано періодизацію проблеми зі врахуванням особливостей
розвитку історичного ступеня її розробки, джерельного забезпечення та пошуку ефективного дослідницького інструментарію. Залучено найновішу інформацію,
яка ще не підлягала історіографічному аналізу та на базі якої системно переглянуто низку застарілих оцінок, висновків, що були домінуючими в історіографічному дискурсі ХІХ – ХХ ст. Переглянуто та спростовано ряд
упереджених, політично вмотивованих, фактологічних і аналітичних розбіжностей, що стосуються дослідження політичної кар’єри М. Г. Рєпніна. Введено до наукового обігу новітні історіографічні надбання, які ще не підлягали системному аналізу, та опубліковано нову інформацію щодо
життєпису М. Г. Рєпніна. Показано комплекс нерозв’язаних та малодосліджених проблем і накреслено перспективи їхньої актуалізації. The thesis provides a comprehensive analysis of the source base and scholarly
materials which consider the administrative activity of Governor-General Mykola
Repnin (Volkonsky) in Left-Bank Ukraine in the historiographical reflections of the
19 th – early 21 st century.
The research analyzes scholarly interpretations regarding the influence of
various factors on the formation of moral, ethical, and political views of Prince
M. Repnin during his military and political career with emphasis on the time periods
when he held the post of viceroy of Saxony (1813–1814) and was appointed by
Emperor Alexander I governor-general of Little Russia (1816–1834). Scholars have
established that by means of his activity, Governor-General M. Repnin formed
sociopolitical sentiments in the region entrusted to him. The prince believed that the
society was to be built on the principles of humanism, justice, and prosperity, based on
private property and the rule of law. At the same time, the dominant viewpoint in
historiography states that while Alexander I in most cases supported active attempts to
form the society on the principles of European humanism, prosperity, and justice,
Nicholas I impeded such development, completely departing in his governance from
the foundations of liberalism. As a ruler, he was more attracted to reactionary methods,
unacceptable for M. Repnin, which became one of the key reasons for his resignation
in 1834.
The thesis traces transformations of historiographical accents concerning the
assessment of M. Repnin’s relations with the local aristocracy, Cossacks, serfs,
merchants, Jews, and German colonists. Scholars have established that at the
beginning of his service, the military governor M. Repnin sometimes acted harshly
towards the local people, and used authoritarian and conspiratorial methods to benefit
from his solutions. However, later, according to researchers, following central orders,
he pursued the policy of further integration of Left-Bank Ukraine into the Russian
Empire, taking into account the interests of the region and local population. He based
relations with his subjects on the European principles of humanism by means of
compromise. He considered his obligation to care for every subject, and thus directed
his actions at the improvement of conditions for all strata, including the oppressed.
Due to the means used in the social sphere, he improved the life of all social classes,
contributed to the satisfaction of their needs and fulfillment of rights.
The thesis covers academic literature which elucidates the measures for
institutionalization of the cultural and educational sphere, carried out by the governor-
general to raise the territory under his control to the level of Western European states.
Historians have proved that in a short period of time the prince managed to have20
achieved significant results, and thus raised the profile of the region so that Left-Bank
Ukraine received a special territorial status within the Russian Empire. The thesis
substantiates the prevailing historiographical idea that the main merit of M. Repnin
and D. Bantysh-Kamensky in the preparation and writing of the history of Ukraine was
not only their proposal of a concept validating the loyalty of the Ukrainian nobility,
and thus its right for higher Russian ranks. Their main achievement consisted in
fulfilling the plan of numerous previous historians by summarizing and presenting the
historical materials from ancient times to the 1760s as a certain integral system of the
Ukrainian history, which had shown the specifics of Ukrainian lands, foremost
Hetmanate, in the historical context.
Also, the thesis outlines the complex of unsolved and scantily explored
problems, as well as the prospects for their actualization.
Description
Keywords
імперська історіографія, зарубіжна історіографія, радянська історіографія, історіографічний процес, історіографічні джерела, новітня українська історіографія, князь М. Г. Рєпнін (Волконський), генерал-губернатор, Малоросія, Лівобережна Україна, Гетьманщина, imperial historiography, foreign historiography, Soviet historiography, historiographical process, historiographical sources, modern Ukrainian historiography, Prince M. Repnin (Volkonsky), governor-general, Little Russia, Left- Bank Ukraine, Hetmanate
Citation
Вуйко Б. І. Адміністративна діяльність генерал-губернатора М. Г. Рєпніна (Волконського) (1816–1834) на території Лівобережної України: історіографія [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : [спец.] 07.00.06 "Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни" / Богдан Іванович Вуйко ; [наук. кер. О. І. Висовень] ; М-во освіти і науки України, Держ. ВНЗ "Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди". - Переяслав (Київ. обл.), 2020. - 20 с. - Бібліогр.: с. 16-17 (8 назв).