Browsing by Author "Romaniuk, I."

Now showing 1 - 6 of 6

Development of management mechanisms and implementation of social responsibility of agricultural enterprises and corporations
(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021) Ihnatenko, M.; Romaniuk, I.; Ігнатенко, М. М.; Романюк, І. А.
The subject of the research is theoretical principles and practical proposals for improving the mechanisms of management and implementation of social responsibility (JI) at the level of agricultural enterprises, corporations (CSR) and other agribusiness and agribusiness entities in general. The purpose of the work is to substantiate the mechanisms of management and implementation of social responsibility of agricultural enterprises and corporations, taking into account current trends in informatization, innovation and competitive environment in practice. The methodological basis of the article is historical, monographic, system-structural analysis and synthesis, statistical-economic, problem-target. Results of work. The main results of the article are substantiation of theoretical aspects and development of practical proposals for improving the mechanisms of management and implementation of social responsibility (JI) at the level of agricultural enterprises, corporations (CSR) and other agribusiness and agricultural entities in general. It is determined that they mark a combination of interrelated components – institutional, organizational, financial and economic, incentives and motivation, which can be distinguished in separate systems quite conditionally. At the same time, social responsibility should undoubtedly be present as a constant factor in agricultural management as a kind of gratitude to business for economic benefits in the form of solving social and environmental problems. Therefore, the mechanisms of its implementation and management should be aimed at the end result: not only increasing the volume of JI, but also improving the reputation of agricultural enterprises, strengthening the image and on this basis – profitability. Therefore, the use of social responsibility mechanisms should be based on a business process approach. It is also necessary to take into account the increased role in the implementation of social responsibility and its management of information and informatization and digitization of activities. They contribute not only to its programming and effective management, but also to control over financial and other resources. Field of application of results. In educational institutions of higher education, in personnel management of agricultural enterprises, corporations. Conclusions. The structure of the integrated mechanism contains general information on the formation of social responsibility of economic entities. It has the form of interconnected blocks, the basis of which is based on the business process concept of management and business decisions aimed at developing and selecting the best possible alternative solutions to a particular problem. The proposed approach allows to develop an enlarged model that can be detailed, identifying the main stages of implementation of the mechanism of formation of social responsibility in the enterprises of agricultural and agro-industrial production in the future. Предметом дослідження є теоретичні засади та практичні пропозиції щодо удосконалення механізмів управління та здійснення соціальної відповідальності (СВ) на рівні аграрних підприємств, корпорацій (КСВ) та інших суб’єктів агробізнесу й аграрного господарювання загалом. Метою статті є обґрунтування механізмів управління та здійснення соціальної відповідальності аграрних підприємств і корпорацій з урахуванням сучасних тенденцій розвитку інформатизації, інновацій та конкурентного середовища у практичній діяльності. Методологічною основою статті є історичний, монографічний, системно-структурного аналізу і синтезу, статистико-економічні, проблемно-цільовий. Результати статті. Основними результатами статті є обґрунтування теоретичних аспектів й розроблення практичних пропозицій щодо удосконалення механізмів управління та здійснення соціальної відповідальності (СВ) на рівні аграрних підприємств, корпорацій (КСВ) та інших суб’єктів агробізнесу й аграрного господарювання загалом. Визначено, що вони знаменують собою поєднання взаємопов’язаних складників, - інституційного, організаційно- й фінансово-економічного, стимулювання і мотивації, виділити які в окремі системи можна досить умовно. При цьому соціальна відповідальність беззаперечно має бути присутня як постійний чинник аграрного господарювання як своєрідна подяка бізнесу за економічні вигоди у вигляді вирішення соціальних та екологічних проблем. Тому механізми її здійснення та управління нею мають бути націлені на кінцевий результат: не тільки збільшення обсягів СВ, але й покращення репутації аграрних підприємств, зміцнення іміджу і на цій основі, - прибутковості. Отже, в основу використання механізмів соціальної відповідальності має бути покладений бізнес- процесний підхід. Також треба враховувати підвищену роль у здійсненні соціальної відповідальності та управління нею інформації й інформатизації та оцифрування діяльності. Саме вони сприяють не тільки її програмуванню й ефективному управлінню, але й контролю за фінансовими й іншими ресурсами забезпечення. Галузь застосування результатів. У навчальних закладах вищої освіти, в управлінні персоналу аграрних підприємств, корпорацій. Висновки. Структура інтегрованого механізму містить загальну інформацію про формування соціальної відповідальності суб’єктів господарювання. Вона має вигляд взаємопов’язаних блоків, в основу виділення яких покладено бізнес-процесну концепцію прийняття управлінських та господарських рішень, спрямованих на розробку та вибір найкращого із можливих альтернативних варіантів вирішення конкретної проблеми. Запропонований підхід дозволяє розробити укрупнену модель, яку можна деталізувати, визначивши основні етапи впровадження механізму формування соціальної відповідальності на підприємствах аграрного та агропромислового виробництва на перспективу.
Support of projects and strategies for the development of rural green tourism enterprises by local communities and the state
(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021) Ігнатенко, М. М.; Романюк, І. А.; Яценко, Я. І.; Ihnatenko, M.; Romaniuk, I.; Yatsenko, Ya.
The subject of the research is theoretical, methodological and practical aspects of supporting projects and strategies for the development of rural green tourism enterprises at the local and state levels. The aim of the article is to identify new directions and forms of local and state support for rural green tourism development strategies in the context of pandemic restrictions, as well as to clarify existing ones. The methodological basis of the article is the theoretical and methodological provisions of business economics and tourism economics, management and marketing, public administration; regulations of Ukraine and the European Union; historical, monographic, system-structural analysis and synthesis, statistical-economic, problem-target research methods. The results of the article. Forms and directions of state and local support of strategies for development of rural green tourism enterprises as small business entities are substantiated; sources of tourist services, development of the middle class in rural areas and the reproduction of rural areas. This takes into account the tools and methods of direct and indirect support, material and moral incentives and incentives. It is stated that in modern conditions, strategic plans should take into account tactical steps: pandemic restrictions; certificates and other factors of conformity; budget payments to entrepreneurs and consumer incentives on terms determined by the state. Field of application of results. In higher education institutions; in the management and personnel management of agricultural enterprises and corporations; in public administration and local self-government bodies; at rural green tourism enterprises and public organizations. Conclusions. It is determined that the national concept of supporting the development of rural green tourism enterprises should be based on common theoretical and methodological principles and cover the state, regional and local and business level of organization, management and administration. Strategies and projects for their development should be based on mostly indirect methods, material and moral incentives and incentives. However, in the current COVID-19 pandemic, they must take into account new requirements, compliance and restrictions; use direct state financial support for small businesses and consumers; follow the rules of sanitary safety and develop new products and services in accordance with the adjustments made by the pandemic in tourism. Предметом дослідження є теоретичні, методичні й практичні аспекти здійснення підтримки проєктів і стратегій розвитку підприємств сільського зеленого туризму на місцевому і державному рівні. Метою статті є визначення нових напрямів та форм місцевої та державної підтримки стратегій розвитку підприємств сільського зеленого туризму в умовах пандемійних обмежень, а також уточнення існуючих. Методологічною основою статті є теоретичні та методологічні положення економіки підприємств й економіки туризму, менеджменту та маркетингу, державного управління; нормативно- законодавчі акти України та Європейського Союзу; історичний, монографічний, системно- структурного аналізу і синтезу, статистико-економічні, проблемно-цільовий методи дослідження. Результати статті. Обґрунтовано форми та напрями державної та місцевої підтримки стратегій розвитку підприємств сільського зеленого туризму як суб’єктів малого бізнесу; джерел надання туристичних послуг, розвитку середнього класу на селі й відтворення сільських територій. При цьому враховано інструменти й методи прямої і непрямої підтримки, матеріального і морального стимулювання та заохочення. Вказано, що в сучасних умовах стратегічні плани повинні враховувати й тактичні кроки: пандемійні обмеження; сертифікати й інші чинники відповідності; бюджетні виплати підприємцям і заохочення споживачів на умовах, визначених державою. Галузь застосування результатів. У навчальних закладах вищої освіти; у менеджменті та в управлінні персоналу аграрних підприємств і корпорацій; в органах державного управління та місцевого самоврядування; на підприємствах сільського зеленого туризму та в громадських організаціях. Висновки. Визначено, що національна концепція підтримки розвитку підприємств сільського зеленого туризму має будуватися на єдиних теоретико-методологічних засадах та охоплювати державний, регіональний і місцевий та підприємницький рівень організації, управління й адміністрування. Стратегії та проєкти їх розвитку мають спиратися на переважно не прямі методи, матеріальні і моральні стимули і заохочення. Однак в умовах нинішньої пандемії COVID-19 вони мають враховувати й нові вимоги, відповідності та обмеження; використовувати пряму державну фінансову підтримку малого бізнесу і споживачів; слідувати правилам санітарної безпеки та розробляти нові продукти і послуги відповідно до коректив, які внесла пандемія у туристичну діяльність значним чином.
Функціонування підприємств туристичного бізнесу у контексті розвитку сільських територій
(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2022) Романюк, І. А.; Пеньковський, В. С.; Яценко, Я. І.; Romaniuk, I.; Penkovskyi, V.; Yatsenko, Ya.
Предметом дослідження є особливості функціонування підприємств туристичного бізнесу у контексті розвитку сільських територій. Метою статті є аналіз ресурсного потенціалу, умов організації та зарубіжного досвіду функціонування підприємств сільського зеленого туризму, оцінка ефективності туристичної й аграрної діяльності на селі. Методологічною основою статті є методи й підходи економічної, інституціональної та теорії стійкого розвитку. Зокрема, використано системні та цілісні підходи, методи аналізу і синтезу, структурного моделювання; монографічний; абстрактно-логічний. Результати статті. Визначено, що соціально-економічні ресурси підприємств сільського зеленого туризму розуміються як трудові ресурси, засоби розміщення, окремі господарські приміщення, машини та обладнання або пристрої, виробничо-технологічні процеси (виноробні, харчосмакові, олієжирові, плодоовочеконсервні тощо), окремі виробництва та види діяльності (вирощування квітів, лікарських трав, сільськогосподарських тварин, збір плодів і ягід, грибів, виробництво меду, рибництво тощо) як екскурсійні об’єкти або туристичні атракції. Встановлено, що тенденція до збільшення впливу сфери туризму та курортів на динаміку показників економічного й соціального розвитку області зберігається за рахунок збільшення внутрішніх та іноземних туристичних потоків, а також зростання обсягів надходжень від туризму до місцевого бюджету. Обґрунтовано, що оцінку економічної ефективності підприємств сільського зеленого туризму доцільно здійснювати на основі обсягів наданих ними послуг, витрат на їх здійснення та прибутків. Галузь застосування результатів. Одержані результати можуть бути використані в процесі подальшого наукового опрацювання важливої проблеми – підвищення ефективності розвитку ринку туристичних послуг та підприємств сільського зеленого туризму. Висновки. Встановлено, що підприємства сільського зеленого туризму у провідних країнах світу набули значного розвитку, а їх кількість у 10,0-50,0 разів перевищує кількість вітчизняних. Отже, сільський зелений туризм є масовим видом діяльності, зайнятості і доходів сільських жителів. Тому в європейських країнах він розглядається як альтернатива сільському господарству, де кількість працівників постійно скорочується через автоматизацію й цифровізацію, а його підтримка набула статусу державних програм. Також він забезпечує відпочинок майже 1/3 всіх туристів. Тому важливо найбільш результативні напрями досвіду туристичної діяльності на селі впровадити в Україні. Це організація тематичних щорічних рекламних компаній щодо відпочинку на селі за умов державної та регіональної підтримки; непряма державна підтримка у вигляді відсутності оподаткування; розробка пілотних проєктів з розвитку сільського зеленого туризму для окремих сільських територій; комбінування сільського зеленого туризму з гастрономічним, пізнавальним та ін. видами туризму; посилення екологізації сільського зеленого туризму. The subject of the research is the peculiarities of the functioning of tourism business enterprises in the context of rural development. The purpose of the article is to analyze the resource potential, conditions of organization and foreign experience of rural green tourism enterprises, assessment of the effectiveness of tourism and agricultural activities in rural areas. The methodological basis of the article is the methods and approaches of economic, institutional and sustainable development theory. In particular, systematic and holistic approaches, methods of analysis and synthesis, structural modeling were used; monographic; abstract-logical. The results of the article. It is determined that socio-economic resources of rural green tourism enterprises are understood as labor resources, accommodation facilities, separate utility rooms, machines and equipment or devices, production and technological processes (wine, food, oil and fat, fruit and vegetable canning, etc.), certain productions and activities growing flowers, medicinal herbs, farm animals, picking fruits and berries, mushrooms, honey production, fish farming, etc.) as sightseeing sites or tourist attractions. It is established that the tendency to increase the influence of tourism and resorts on the dynamics of economic and social development of the region is maintained by increasing domestic and foreign tourist flows, as well as increasing revenues from tourism to the local budget. It is substantiated that the assessment of economic efficiency of rural green tourism enterprises should be carried out on the basis of the volume of services provided by them, the costs of their implementation and profits. Field of application of results. The obtained results can be used in the process of the further scientific study of an important problem – improving the efficiency of the market of tourist services and rural green tourism enterprises. Conclusions. It is established that rural green tourism enterprises in the leading countries of the world have developed significantly, and their number is 10.0-50.0 times higher than the number of domestic ones. Thus, rural green tourism is a mass activity, employment and income of rural residents. Therefore, in European countries, it is seen as an alternative to agriculture, where the number of employees is constantly declining due to automation and digitalization, and its support has become a state program. It also provides recreation for almost 1/3 of all tourists. Therefore, it is important to implement the most effective areas of experience in rural tourism in Ukraine. This is the organization of thematic annual advertising campaigns for rural recreation with state and regional support; indirect state support in the form of non-taxation; development of pilot projects for the development of rural green tourism for individual rural areas; combining rural green tourism with gastronomic, cognitive, etc. types of tourism; strengthening the greening of rural green tourism.
Фінансове забезпечення та податкові аспекти розвитку туристичної діяльності в Україні
(ДВНЗ "ПХДПУ імені Григорія Сковороди", 2019) Мармуль, Л. О.; Романюк, І. А.; Marmul, L.; Romaniuk, I.
Предметом дослідження є теоретичні й практичні аспекти здійснення фінансового забезпечення та оподаткування туристичної діяльності в Україні. Метою роботи є виявлення особливостей фінансової діяльності й специфіки оподаткування туристичних підприємств та розробка практичних рекомендацій щодо їх удосконалення. Методологічною основою статті стали як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Були використані методи: діалектичний, монографічний, історичний, системно- структурного аналізу й синтезу, проблемно- та програмно-цільового підходів, визначення фінансових результатів і податкових нормативів. Результати роботи. У статті визначені особливості досягнення та врахування фінансових результатів діяльності туристичних підприємств, операторів і агентів. Виявлено специфіку оподаткування й види податків, їх недоліки й переваги. Обґрунтовано напрями удосконалення фінансування, оподаткування й діяльності загалом з метою підвищення ефективності й конкурентоспроможності туристичної галузі у національному, європейському та глобальному вимірі. Галузь застосування результатів. Висновки й результати статті можуть бути використані у навчально-науковому процесі економічних факультетів вищих навчальних закладів. Їх доцільно передати для практичного використання в управлінні туристичною діяльністю на рівні підприємств, при адмініструванні податків, у діяльності громадських організацій, сільських громад. Висновки. Визначено, що недоліки у процесі фінансування діяльності туристичних підприємств й адміністрування податків призвели до виникнення сукупності проблем їх розвитку. Це низький рівень податкової культури як результат зневажливого ставлення з боку платників податків щодо їх сплати; широке застосування схем ухилення від сплати податків; значна бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість. Тому заходи з розвитку та удосконалення податкової системи щодо підприємств туристичної галузі повинні враховувати виявлені недоліки та спиратися на концепції підвищення податкової дисципліни платниками податків з однієї сторони, а також на зменшення їх кількості, обсягів, уніфікацію зі сторони фіскальної служби та інших інститутів – з іншої. Це сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності, у т.ч. в глобальному вимірі. The subject of the study is the theoretical and practical aspects of the implementation of financial security and taxation of tourism in Ukraine. The purpose of the work is to identify the features of financial activities and the specifics of taxation of tourist enterprises and the development of practical recommendations for their improvement. Methodological basis of the article became as general scientific, and special methods of scientific knowledge. Were used methods: dialectical, monographic, historical, system-structural analysis and synthesis, problem and program-target approaches, definition of financial results and tax standards. Results of work. The article describes the features of achievement and taking into account the financial results of the activities of tourism enterprises, operators and agents. The specifics of taxation and types of taxes, their disadvantages and advantages are revealed. The directions of improvement of financing, taxation and general activity are grounded in order to increase the efficiency and competitiveness of the tourism industry in the national, European and global dimensions. The field of application of results. Conclusions and results of the article can be used in the educational- scientific process of the economic faculties of higher educational institutions. It is expedient to transfer them for practical use in the management of tourism activities at the enterprise level, in the administration of taxes, in the activities of public organizations, rural communities. Conclusions. It was determined that shortcomings in the process of financing tourism enterprises and administration of taxes led to the emergence of a set of problems of their development. This is a low level of tax culture as a result of the disrespectful attitude of taxpayers towards their payment; widespread use of tax evasion schemes; significant budget arrears of VAT refunds. Therefore, measures for the development and improvement of the tax system for tourism companies should take into account the identified shortcomings and build on the concept of increasing tax discipline by taxpayers on the one hand, as well as reducing their quantity, volumes, unification from the side of the fiscal service and other institutions on the other. This will increase their competitiveness, including in the global dimension.
Ідентифікація сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у сукупності форм організації діяльності на селі
(2019) Мармуль, Л. О.; Ігнатенко, М. М.; Леваєва, Л. Ю.; Романюк, І. А.; Marmul, L.; Ihnatenko, M.; Levaieva, L.; Romaniuk, I.
У статті здійснено уточнення соціальноекономічної природи сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам відводиться значна роль у забезпеченні конкурентоB спроможності малих підприємств агробізнесу, підвищенні добробуту сільських жителів, згуртуванні сільських громад та розвитку місцевого самоврядування. Особливу увагу приділено визначенню їх неприбуткового статусу. Законодавча неврегульованість податкового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів стримує їхній розвиток, вносить непорозуміння та нездорові взаємовідносини між виконавчими органами обслуговуючих кооперативів і органами державного управління всіх рівнів. Також було висвітлено особливості організації та участі засновників і клієнтів. Виявлено їх спільні та відмінні риси з основними організаційними формами діяльності на селі — аграрними підприємствами, комерційними організаціями-посередниками, виробничими кооперативами, громадськими організаціями. Це дало можливість обгрунтувати специфіку сільськогосподарських виробничих обслуговуючих кооперативів і на цій основі розробити пропозиції щодо їх розвитку на перспективу. The article clarifies the socioeconomic nature of agricultural service cooperatives. Agricultural service cooperatives have a significant role to play in ensuring the competitiveness of small agribusiness enterprises, improving the wellbeing of rural residents, rallying rural communities and developing local selfgovernment. It is therefore important to develop an institutional framework for their functioning. First of all, it concerns the provision of their nonprofit status, the definition of socioeconomic essence, identification among other socioeconomic and economic entities of the agricultural sphere. Special attention is paid too the definition of their nonprofit status. Legislative nonBregulation of the tax status of agricltural service cooperatives hinders their development, introduces misunderstanding and unhealthy relationships between the Executive bodies of service cooperatives and public administration at all levels. The features of the organization and participation of founders and clients were also highlighted. Their common and distinctive features with the main organizational forms of activity in the village — agricultural enterprises, commercial organizations intermediaries, production cooperatives, public organizations are revealed. This made it possible to justify the specifics of agricultural production and service cooperatives and on this basis to develop proposals for their development in the future. It is determined that small and small agricultural enterprises, taking into account the world and domestic experience, it is almost impossible to operate profitably alone. The small size of these agricultural producers force them to direct their activities to the production of those types of products that can provide them with sufficiently high incomes and provide opportunities for expanded reproduction and social protection. In such circumstances, cooperation is a form of their socioeconomic interaction and remains the only way to preserve the peasantry, food security and social protection of the population, economic development and sustainable development of rural areas.
Інформаційне забезпечення організаційно-економічних пріоритетів розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств
(2020) Ігнатенко, М. М.; Леваєва, Л. Ю.; Романюк, І. А.; Ihnatenko, M.; Levaieva, L.; Romaniuk, I.
У статті обґрунтовано особливу роль інформаційного забезпечення формування та здійснення організаційно-економічних пріоритетів розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств в умовах економіки знань та інформаційного суспільства. Висвітлено його можливості методами та інструментами сучасного обліку, аналізу та синтезу. Виявлено види та основоположні вимоги до якісної інформації, її ознаки та принципи систематизації, групування та використання баз даних. Визначено групи користувачів та особливості здійснення облікового процесу. Зроблено висновок про важливість створення у структурі управління господарств і підприємств агросфери сучасних обліково-аналітичних систем з метою подальшого удосконалення інформаційного забезпечення їх діяльності та розвитку. Зокрема, визначено, що функціонування обліково-аналітичної системи підвищує якість практичного застосування облікової інформації у процесі виконання управлінських рішень менеджерами і власниками фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств. Інформаційні фактори стосуються достатності й достовірності використання облікової інформації в оцінці конкретних заходів, необхідних для управління виробництвом і прийняття рішень щодо визначення та здійснення організаційно-економічних пріоритетів розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств. The special role of information support of formation and realization of organizational and economic priorities of development of farms and agricultural enterprises in the conditions of knowledge economy and information society is substantiated in the article. It is determined that in order to achieve certain goals in the financial and economic activities of farms and enterprises and the implementation of the tasks required to make a significant number of management decisions. Based on the complexity of the reproduction process in agriculture, the corresponding management process is also characterized by versatility and multi-vector. Therefore, the use and analysis of accounting information generated in the accounting process is one of the main sources in making management decisions, but it remains important that it meets reasonable requirements. Its possibilities by methods and tools of modern accounting, analysis and synthesis are highlighted. It is determined that the methodological principles of accounting and the directions and requirements of its implementation are aimed at providing interested users with qualified accounting information, which is necessary for effective management decisions. The types and basic requirements for quality information, its features and principles of systematization, grouping and use of databases are identified. User groups and features of the accounting process are defined. It is substantiated that the importance of accounting information, which arises at different stages of accounting technology and solves different accounting tasks for management and informed management decisions is due to its features. The conclusion is made about the importance of creation in the management structure of farms and enterprises of the agrosphere of modern accounting and analytical systems in order to further improve the information support of their activities and development. In particular, it is determined that the functioning of the accounting and analytical system improves the quality of practical application of accounting information in the process of implementing management decisions by managers and owners of farms and agricultural enterprises. Information factors relate to the adequacy and reliability of the use of accounting information in the assessment of specific measures necessary for production management and decision-making to determine and implement organizational and economic priorities for the development of farms and agricultural enterprises.