Browsing by Author "Kostusiak, N."

Now showing 1 - 2 of 2

Invective vocabulary in media discourse at the beginning of the XXI century: a psycholinguistic aspect
(2020) Межов, О.; Навальна, М. І.; Костусяк, Н. М.; Mezhov, O.; Navalna, M.; Kostusiak, N.
The article draws on a broad interpretation of the invective as a non-standard (non-literary) vocabulary known in linguistics as jargonisms, expletives, vulgarisms; foul, pejorative, negatively coloured, disparaging, slang, obscene, coarse, abusive, taboo words and other lexical units that contain the meaning of an insult in their semic structure; less often the invective is understood as a codified (literary) vocabulary which acquires the insulting meaning in a context as an expression of the speaker’s communicative intention and pragmatic tactics of consciously offering a public affront to a specific addressee of communication. The aim of the research is to find out lexical and semantic, communicative and pragmatic features of the invective vocabulary in the modern Ukrainian media discourse and social networks as a specific verbal means of a psychological impact on the consciousness of the recipients. By resorting to the method of free word association test, the authors have studied a conscious and/or subconscious reaction of Ukrainian females and males to pejorative by-words that stir up a feeling of insult. 100 people have been selected as respondents (50 people of each gender). All of them were Ukrainian native speakers including female and male lecturers and students of Lesya Ukrainka Eastern European National University (Ukraine) and Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University (Ukraine); choosing the stimuli, the authors proceeded from the frequency of their use in the texts of modern mass media (out of 300 detected nominations the authors used 100 units). According to the extent of the insult caused by the given words they were rated on a scale of 1 to 4 which made it possible to combine the analyzed stimuli into four groups with the following scores: 1) 2.65–2.93; 2) 1.67–2.31; 3) 1.03–1.54; 4) 0 (zero). The experiment gave a clear structure of the invective – a psycholinguistic category including a communicative-pragmatic intention of the insult. У статті представлено широке тлумачення інвективи як ненормативної (позалітературної) лексики, номінованої в лінгвістиці термінами пейоративна, зневажлива, жаргонна, сленгова, обсценна, лайлива, згрубіла, що містить у семній структурі значення образи, та рідше – кодифікованої (літературної), яка набуває його контекстуально, виражаючи комунікативну інтенцію й прагматичну тактику мовця свідомого нанесення публічної образи конкретному адресатові мовлення. За мету дослідження обрано лексико- семантичні та комунікативно-прагматичні параметри інвективної лексики в сучасному українському медійному дискурсі та соціальних мережах як специфічного вербального засобу психологічного впливу на свідомість реципієнтів. За допомогою методики вільного асоціативного експерименту виявлено свідомо-підсвідому реакцію українських жінок і чоловіків на негативно марковані слова-символи, які викликають почуття образи. Респондентами обрано 100 людей (по 50 осіб обох статей) – носіїв української мови, серед яких викладачі та студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки і Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Слова-стимули дібрано з огляду на частотність їхнього використання в сучасних масмедіа (із 300 виявлених залучено 100 номінацій). Відповідно до ступеня викликаного гніву їх оцінювали за 4-бальною шкалою, що послугувало основою для об’єднання номінацій у чотири групи із такими оцінками: 1) 2,65–2,93; 2) 1,67–2,31; 3) 1,03–1,54; 4) 0 балів. Указаний експеримент посприяв чіткішому окресленню структури інвективи – психолінгвістичної категорії, що містить комунікативно-прагматичну інтенцію образи, дав змогу глибше з’ясувати її семантичну та психологічну природу.
Терміни на позначення платформ та сервісів дистанційного навчання в онлайн-комунікації
(Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2020) Костусяк, Н. М.; Навальна, М. І.; Kostusiak, N.; Navalna, M.
У статті вказано на важливість компетентнісного підходу до навчання як пріоритету новітнього напряму освітньої діяльності, а також наголошено на активізації його дистанційної форми, що послугувало передумовою використання різних мережевих ресурсів, зокрема освітніх платформ і сервісів. Ці два найважливіші акценти визнано одними з найвагоміших у навчальному процесі, який останнім часом через об’єктивні причини перемістився з авдиторії до опосередковано-комп’ютерного простору. Сучасні освітні трансформації зумовили динамізм в українськомовній системі, зреалізований передусім зростанням кількості вживань термінів-запозичень переважно з англійської мови, що потребують не тільки чіткого дефінування, а й кодифікації. Особливу увагу зосереджено на поняттях, для яких характерне орфографічне різноманіття, що, з одного боку, розхитує норми сучасної української літературної мови, а з іншого – у повному обсязі не забезпечує набуття правописної компетентності та формування майстерності усного та писемного мовлення студентів та учнів. Зазначено, що такі лексеми чи терміносполуки використовують в інформативно-пізнавальних, довідкових та в рекламних текстах, ними оперують переважно освітні портали, сайти та засоби масової комунікації, зокрема галузеві. Аналізовані номінації з огляду на ступінь адаптації об’єднано в три групи: 1) назви, оформлені і латиницею, і кирилицею; 2) двокомпоненті номінації, один складник яких передають кирилицею, а інший латиницею; 3) лексеми, що в українському онлайн-просторі поки не засвідчили графічного переоформлення. З’ясовано, що в разі написання вказаних мовних одиниць кирилицею відбувається адаптація цих понять до фонетичної та граматичної систем української мови. Спостережено, що значна частина таких номінацій виникла внаслідок транскрибування й засвідчила хитання в правописі. У зв’язку з чим подано рекомендації стосовно їхнього написання, що сприятиме захистові мовного стандарту й уникненню неузгодженості з усталеними нормами. The article shows the importance of the competent approach to learning as a priority of the newest direction of educational activity, and also emphasizes the activation of its distance form, which served as a prerequisite for the use of various network resources, including educational platforms and services. These two most important emphases are recognized as the most important ones in the educational process, which has recently moved from the classroom to the indirect computer space due to objective reasons. Modern educational transformations caused the dynamics in the Ukrainian-speaking system, which is primarily implemented by the growing number of uses of termsloanwords mainly from English, which require not only a clear definition but also codification. Special attention is paid to concepts characterized by orthographic diversity, which, on the one hand, shakes the norms of modern Ukrainian literary language, and on the other hand does not fully ensure the acquisition of spelling competence and the formation of oral and written skills of students. It is noted that such lexical items or term phrases are used in informative-cognitive, informative and advertising texts, they are operated mainly by educational portals, websites and mass communication, in particular industrial ones. The analyzed nominations, taking into account the degree of adaptation, are combined into three groups: 1) names, both in Latin and Cyrillic; 2) two-component nominations, one component of which is in Cyrillic and the other one is in Latin; 3) lexical items that in the Ukrainian online space have not yet shown a graphic redesign. It is found that these concepts are adapted to the phonetic and grammatical systems of the Ukrainian language in case of writing these language units in Cyrillic. It is observed that a significant part of such nominations occurred as a result of transcription and showed swings in spelling. In this regard, some recommendations are given for their writing, which will help to protect the language standard and avoid inconsistencies with established norms.