Browsing by Author "Kharchenko, L. M."

Now showing 1 - 8 of 8

Духовність як універсальна філософська категорія
(Лисенко М. М., 2015) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L. M.
У статті розглядаються проблеми духовності як необхідної умови соціалізації людини та вимірів людського буття. Розкривається сутність людини як об’єкта філософського аналізу. Особлива увага звертається на роль цінностей в житті людини та суспільства. Аналізується суспільство і становище людини в ньому, виховання нової людини через самопізнання. Розглядається духовний світ людини – її почуття, духовні орієнтації та світогляд. Розуміння духовності має у філософії фундаментальне значення, відіграє визначну роль у ключових проблемах: людина, її місце та призначення у суспільстві. Без розкриття змісту цього поняття неможливо осягнути сутність духовного життя людини та суспільства. In the article the problem of spirituality as a necessary condition of human socialization and dimensions of human existence are examined. It is revised the essence of a person as an object of philosophical analysis. Particular attention is paid to the role of values in human life and society. It is analyzed the society and the situation of human in it, the education of new human through self-knowledge. It is considered the spiritual world of a human – his sense, spiritual guidance and outlook. The understanding of spirituality has the fundamental meaning in philosophy, plays an important role in key issues: the human, his place and purpose in society. It is impossible to grasp the essence of spiritual life of the human and the society without disclosing the content of this notion.
Закономірності розвитку пізнання (філософський аналіз)
(Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2017) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L. M.
У статті аналізується еволюція філософських уявлень про пізнання. Розкриваються закономірності розвитку пізнання та його вплив на формування людини через самопізнання. Особлива увага звертається на формування світогляду як однієї з форм свідомості людини. Розглядаються основні принципи, на яких ґрунтується сучасна наукова гносеологія. The paper analyzes the evolution of philosophical ideas about knowledge. Reveal patterns of development of knowledge and its influence on the person through self-knowledge. Particular attention is drawn to the formation of the world as a form of consciousness. The basic principles that underlie modern scientific epistemology.
Національне виховання особистості в сучасних умовах глобалізації
(Konstantin Preslavsky University of Shumen, 2017) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L. M.
Оскільки виховання особистості - організований суспільством вплив на індивіда, то не викликає заперечення думка, що воно зацікавлене у формуванні відповідних людських якостей. Водночас будь-який сучасний соціум не може розвиватися без визначених ідеалів, цінностей, цілей, шляхів і методів їх реалізації. При цьому важливо, щоб вказані складові теоретичного осмислення суспільного поступу були зрозумілими громадянам, вселяли впевненість у їх об’єктивності та відповідності власним інтересам. Тому цілком очевидно, що в основу сучасного виховання покладений культурно-історичний досвід української спільноти, українські виховні традиції, національні надбання.
Самовизначення нової особистості у глобалізованому світі.
(Baltija Publishing, 2018) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L. M.
Початок ХХІ століття – це не тільки унікальність здобутків земної цивілізації, але й низка змін, що окреслені невизначеністю соціальних орієнтирів людини. Такий стан виник у зв’язку з серйозними проблемами, які охоплюють широкий спектр: від економічних і культурних, що зачіпають інтереси всіх членів суспільства до внутрішнього світу окремої людини. Останнє питання актуалізує пошук ефективних шляхів формування і становлення особистості. Отже, глобалізаційні процеси, в свою чергу, створюють нові умови для формування і реалізації бажаного типу особистості.
Самопізнання Г. Сковороди як основа особистісного буття людини
(Лисенко М. М., 2015) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L. M.
У статті розкривається концепція самопізнання Г.Сковороди як основа особистісного буття, самореалізації та творчої діяльності людини. Аналізується проблема людини, її щастя та шляхів досягнення цього щастя. Особлива увага звертається на самопізнання як осмислення вищого закону історичного за самою своєю суттю буття людини, яке Г.Сковорода трактує в найзагальнішому плані, а саме як осмислення людиною єдності себе, мікрокосму з макрокосмом. The article deals with the concept of self-knowledge as a basis G.Skovoroda personal life, self-fulfillment and human creativity. The problem of man, his happiness and how to achieve this happiness. Particular attention is drawn to the self-understanding as a higher law of historical by its very nature of being human, which G.Skovoroda treats in a very general sense, namely as the unity of the human understanding itself, microcosm, macrocosm with.
Становлення особистості в умовах розвитку українського суспільства
(Просвіт, 2017) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L. M.
У статті розглядаються особливості виховання особистості, що постає засобом включення її в суспільне буття. Особлива увага звертається на роль цінностей в житті людини та суспільства, свободи і відповідальності. Аналізується розуміння людиною соціальної ролі і механізмів здійснення виховання, що сприяє активному процесу формуванню у неї нових рис і якостей як суб’єкта громадянського суспільства. The peculiarities of education of the person that appears means inclusion in the social being. Particular attention is drawn to the role of values in human life and society, freedom and responsibility. Analyzed understanding human social roles and mechanisms for the implementation of education that promotes the active process of forming her new traits and as the subject of a civil society.
Філософський аналіз пізнання: становлення та закономірності розвитку
(КУТЕП, 2015) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L. M.
У статті аналізується еволюція філософських уявлень про пізнання. Розкриваються закономірності розвитку пізнання та його вплив на формування людини через самопізнання. Особлива увага звертається на формування світогляду як однієї з форм свідомості людини. Розглядаються основні принципи, на яких ґрунтується сучасна наукова гносеологія. Пізнання дійсності є процесом постійної взаємодії суб’єкта і об’єкта, процесом, що перебуває в постійному розвитку й опосередковується активною діяльністю суб’єкта. Аналіз пізнання саме через призму активної практичної і пізнавальної діяльності і дає змогу зрозуміти суб’єктивну активність людини не як перепону, а як необхідну умову досягнення істинного знання про дійсність. In the article it is analyzed the evolution of philosophical ideas about cognition. It is revealed the patterns of the development of cognition and its influence on the person through self-cognition. Particular attention is drawn to the formation of the world as a form of consciousness. It is examined the basic principles where the modern scientific epistemology is based on. The cognition of reality is the process of constant interaction between subject and object, the 1process that is in the constant development and is expressed by the active work of the subject. The analysis of cognition through the prism of active practical and cognitive activity provides the understanding of subjective human activity not as an obstacle but as a necessary condition for achieving true cognition of reality.
Інформаційно-комунікаційні технології та їх вплив на розвиток студентської молоді
(Sladkovicovo, Slovenska republika, 2017) Харченко, Л. М.; Kharchenko, L. M.
У статті проаналізовано провідну роль та розкрито нові можливості вищої освіти у формуванні професіоналів та майбутньої інтелектуальної еліти, яка є головним ресурсом розвитку інформаційного суспільства, за умови ефективного впровадження новітніх інформаційних та комп’ютерних технологій у сфері вищої освіти. Обґрунтовано доцільність розширення науково-дослідницького простору для вивчення механізмів впливу Інтернет-технологій на студентську молодь. The article analyzes the role and open new opportunities of higher education in the formation of professionals and future intellectual elite, which is the main resource of the Information Society, provided an effective introduction of advanced information and computer technology in higher education. The necessity of expanding research area for studying the mechanisms of the influence of Internet technology to students.