Browsing by Author "Berezhna, L."

Now showing 1 - 5 of 5

The problem of key competences development of the future higher education institutions graduates
(Домбровська Я. М., 2020) Тонконог, Н. І.; Бережна, Л. В.; Tonkonoh, N.; Berezhna, L.
The article explores a number of key competences of the future higher education institutions graduates, the ways of enhancing professional competence of the future graduate's personality in order to accomplish the tasks of education effectively at the present stage of its development on the basis of pedagogy of cooperation. Because of the subject specificity that characterizes the complex of professional key competences, no common list of them can exist. Within the framework of various professional associations, international projects, national quality assurance agencies, a number of internationally recognized lists of specific industries / specialties (subject areas) have been developed, which can be used in the process of creating national standards. It has been determined that a competent approach implies a focus on the result of education, that is, the formation and development of students’ ability to act practically, applying the experience gained in specific situations. The concept of «professional competence» is considered a component of professionalism. The term «professional competence» consists of two categories «profession» and «competence». A profession is a type of labor activity of a person who possesses a complex of theoretical knowledge and practical skills acquired as a result of special training and work experience. The concept of "competence" is awareness, authority, qualification, erudition of a person in a certain area of work. The problem of professional competence formation and personality development is the focus of attention of psychologists and educators and has acquired the status of a principle, which is one of the most important methodological principles in science. Analyzing contemporary philosophical, sociological, psychological and pedagogical views, the category of competence can be defined as a process of natural change, including qualitative and quantitative transformation. Achieving learning goals is related to the development of key competences, which in turn form the competence of the teacher. Key competences represent a transferable, multifunctional package of knowledge, skills and attitudes that all individuals need for personal development, inclusion and employment. The types of competences that the future graduates of higher education institutions possess in the studying process are characterized. Nowadays, it is generally accepted to split competences into two main groups: subject-specific (professional) competences and general competences. У статті досліджено низку ключових компетентностей майбутніхв ипускників закладів вищої освіти, способи підвищення професійноїк омпетентності особистості майбутнього випускника з метою ефективноїр еалізації завдань освіти на сучасному етапі її розвитку назасадахп едагогіки співробітництва. Визначено, що компетентнісний підхід передбачає спрямованістьн а результат освіти, тобто формування і розвиток у студентів здатностіп рактично діяти, застосовуючи набутий досвід у конкретних ситуаціях. Охарактеризовано види компетентностей, які опановують майбутнів ипускники закладів вищої освіти у процесі навчання. На сьогодніз агальноприйнятим є поділ компетентностей на дві головні групи: предметно-спеціальні (фахові) компетентності та загальні компетентності.
Данія (Королівство Данія)
(Домбровська Я. М., 2018) Розсоха, А. П.; Бережна, Л. В.; Rozsokha, A.; Berezhna, L.
Реформування системи освіти. Формування гуманітарно-академічної освіти в Данії, як і в багатьох інших країнах, розпочалося за ініціативи католицької церкви. У кінці XVIII ст. із загальноєвропейським розвитком просвітительських ідей у колах духівництва й інтелігенції утвердилося розуміння необхідності навчання всього населення. Єпископ Микола Грундтвіг (1783-1872), датський філософ, поет, педагог, провідник релігійно-соціального руху за національне та культурне відродження Данії, став автором концепції народної вищої школи (folkeskole).
До проблеми соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у закладах інтернатного типу
(Лукашевич О. М., 2013) Бережна, Л. В.; Berezhna, L.
У статті розглянуто соціально-педагогічні умови соціалізації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування у дитячих будинках та загальноосвітніх школах-інтернатах, проаналізовано систему виховної роботи в позаурочний час. Висвітлено проблеми соціалізації дітей, які виховуються поза родиною. The article is about social and educational conditions of socialization of orphans and children which are deprived of parental care in the boarding schools. The article analyzes the system of educational work in their spare time, shows the problems of socialization of children which are growing outside of family.
Компетентнісний підхід та його роль у сучасній вищій школі
(Домбровська Я. М., 2017) Бережна, Л. В.; Berezhna, L.
Пріоритетні напрями реалізації державної політики в галузі вищої освіти визначаються посиленням процесів глобалізації та інтеграції України у світове та Європейське співтовариство. Основними серед них є: створення для громадян України рівних можливостей у здобутті вищої освіти; підвищення якості підготовки фахівців та їхньої конкурентоспроможності; створення ринку освітніх послуг; розвиток системи неперервної освіти; стандартизація змісту освіти; оновлення форм, методів та засобів навчання; організація навчального процесу на інноваційній основі.
Соціальний розвиток дітей-сиріт в інституційних закладах опіки та виховання в Україні (друга пол. ХІХ - поч. ХХ ст.)
(Лисенко М. М., 2014) Бережна, Л. В.; Berezhna, L.
Стаття присвячена проблемі суспільного виховання дітей-сиріт в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст. В історичній ретроспективі охарактеризовано інституційні заклади для дітей, позбавлених батьківського піклування, розкрито зміст та особливості їхньої діяльності. На різних етапах суспільного розвитку долею дітей і підлітків, які потребували державної допомоги та підтримки, опікувалися спеціальні установи. Державою створювалися особливі заклади суспільного виховання дітей, а саме: сирітські будинки, дитячі притулки, дитячі будинки, виховні будинки, шпиталі, сиротинці, дитячі колонії і комуни. Система закладів суспільного виховання забезпечувала громадську опіку знедолених дітей, яку здійснювали держава, церква, громадські організації чи окремі меценати. На основі теоретичних узагальнень матеріалів архівних та опублікованих джерел виявлено умови та зміст соціального розвитку дітей-сиріт у цей період, названо головні інституційні форми вирішення проблеми соціального сирітства. The article is devoted to the problem of public education of children-orphans in Ukraine in the latter part of the XIX – beginning of XX centuries. In a historical retrospective it describes institutional establishments for the children, who are confined of the paternal guardianship, it exposes a maintenance and peculiarities features of their activity. At different stages of social development of children and teenagers, who needed state assistance and support, were promoted by special institutions. State created special places of children’s public education such as: orphans houses, children's refuges, children's homes, welfare homes, hospitals, orphan asylums, children's colonies and communes. System of establishments of public education was provided public guardianship of disadvantaged children, which carried out by the state, the church and civil society organizations or, at least, some patrons. On the basis of theoretical generalizations of the archive materials and published sources was revealed conditions and content of social development of children-orphans in this period.