У статті розглядаються професійні зв’язки та дружні відносини директора переяславського історичного музею, згодом – Генерального директора НІЕЗ «Переяслав», Михайла Івановича Сікорського з багатьма українськими археологами, які в той чи інший спосіб долучилися до досліджень на Переяславщині. Це співробітництво відіграло неабияку роль у зростанні наукового рівня музею й місцевих науковців та у створенні музейних експозицій Заповідника.
